Українці ознайомилися з фінськими практиками професійної освіти під час навчального візиту
У цій серії статей ми розповідаємо про новини проєкту Bridge2Skills та, зокрема, стежимо за шляхом чотирьох українських педагогічних працівників професійної освіти в міру просування проєкту. Усі 90 українських педагогів, які беруть участь у проєкті, відвідали Фінляндію наприкінці минулого року. Під час тижневого візиту педагоги на практичному рівні ознайомилися з роботою своїх фінських колег, спостерігаючи за організацією навчального процесу в майстернях та аудиторіях. Місцями проведення візитів стали професійний заклад освіти Hyria та його кампуси в Гювінкяа та Ріігімякі. Українські відвідувачі також побували на фінській навчальній фермі в кампусі природних ресурсів Uumo у Гювінкяа.
Першими учасниками проєкту, які приїхали до Фінляндії в жовтні, були директори та заступники директорів десяти пілотних закладів освіти. Пізніше впродовж кількох тижнів до Фінляндії прибували педагогічні працівники з трьох областей, які також проходили тижневе навчання.
Метою візиту було продемонструвати, як у Фінляндії реалізуються компетентнісний підхід та навчання, орієнтоване на потреби ринку праці. Раніше викладачі вже ознайомилися з європейськими пріоритетами професійної освіти під час очних сесій у Любліні (Польща), а тепер мали можливість побачити їхнє практичне втілення у фінських навчальних середовищах. Також вони обговорювали, як здобутий досвід можна поєднати з реформою професійної освіти України та вимогами нового профільного закону.
У головному кампусі Hyria директорка Туула Кортелайнен і заступник директора Юго Пакарінен привітали гостей та розповіли про методи роботи закладу, зокрема, про компетентнісний підхід та співпрацю з роботодавцями. Студенти туристичного напряму Hyria підготували для гостей презентацію Фінляндії як туристичного регіону. У кампусі природничих ресурсів Uumo українські учасники відвідали приміщення для догляду за домашніми тваринами HyriZoo, корівник і навчальний сад. Студенти та викладачі провели екскурсію і продемонстрували, як організовано навчальний процес під час роботи з тваринами. Особливий інтерес викликали приміщення для догляду за тваринами, адже в Україні немає програми, яка відповідає професійній кваліфікації "доглядач за тваринами". Студенти Uumo також можуть отримати кваліфікацію водія та доглядача за тваринами для їхнього комерційного перевезення згідно з законодавством ЄС і скласти відповідні іспити на підтвердження компетентностей.
У кампусі Sakonkatu українські педагоги ознайомилися з навчальними середовищами у галузі будівництва та технології обслуговування будівель, а також побачили різні етапи будівництва будинку – спочатку в теоретичному класі, а потім у майстернях. Викладач технологій обробки поверхонь Іван Холодько (Бориспільський професійний коледж) звернув увагу на високу відповідальність студентів за виконання робочих інструкцій, можливість звертатися до викладача за потреби.
Його також зацікавив віковий розподіл здобувачів освіти: якщо в Україні всі його студенти – це молодь віком до 20 років, то під час екскурсії кампусом він зустрів багатьох дорослих здобувачів освіти. Він уже дізнався, що понад половина студентів фінських професійно-технічних закладів освіти – дорослі люди, які або здобувають свою першу кваліфікацію, або змінюють професію. Щоб продемонструвати гнучкі освітні практики у Фінляндії, українцям представили спільний проєкт Гюріа та міста Ріігімякі під назвою "Шлях від базової школи до Університету прикладних наук" як приклад гнучкого навчання та можливості продовження освіти на вищому рівні після базової середньої та професійної освіти.
Мирослава Діка з Ковельського закладу професійної освіти, який розташований у Волинській області, оглянула автомеханічну майстерню Hyria. Вона відзначила знайомі елементи, але помітила відмінності – зокрема те, що у Фінляндії студенти працюють з автомобілями реальних клієнтів. В Україні співпраця з роботодавцями менш розвинена, і студенти зазвичай ремонтують лише власні автомобілі або авто викладачів та знайомих.
Тарас Дячун, викладач предмету "Захист України", був вражений організацією навчання за спеціальністю "автослюсар". "Якісне інструктування та методичне наставництво, яке надають майстри виробничого навчання та педагогічні працівники здобувачам освіти за професією автослюсар, є ефективними. Про це свідчить велика кількість автомобілів реальних замовників, які ремонтують здобувачі освіти."
Тарас отримав відповідь на свої запитання щодо роботи майстерні: клієнти оплачують закладу технічне обслуговування та ремонт, а відповідальність за можливі пошкодження покриває страхування закладу.
На кампусі Kruunu українські педагоги спостерігали симуляцію у сфері соціального захисту та охорони здоров'я. Двоє студентів за спеціальністю "молодша медична сестра з догляду за хворими" здійснили візит до умовного клієнта з діабетом. Після симуляції відбулося обговорення зворотного зв’язку з викладачем і студентами. Багато українських педагогів професійної освіти були вражені симуляційною роботою. Однією з них була Ірина Олешко, викладачка Київського професійного коледжу артдизайну. Вона зазначила: "Було б надзвичайно корисно навчати аспектів безпеки у виготовленні ювелірних виробів у форматі симуляції."
У майстерні з технології обслуговування будівель студенти використовували смартфони, копіюючи інструкції на телефони, щоб переглядати етапи виконання практичних завдань. Використання телефонів під час занять здивувало Ірину, адже в Україні телефони заборонені на практичних і теоретичних заняттях.
Представники Hyria також розповіли, як у закладі організовано студентський добробут і яким чином здобувачі освіти та педагоги разом формують спільнотний дух. Програма на кампусі Kruunu включала екскурсію з доступності, під час якої продемонстрували можливості різних здобувачів освіти пересуватися та навчатися на території кампусу. Після екскурсії українцям представили практичні аспекти сталого розвитку під час відвідування центру переробки Kerkkä, що належить Фонду Hyria. Kerkkä є навчальним і тренувальним середовищем, де здобувачі професійної кваліфікації з підприємництва та майбутні складські оператори можуть проходити свої періоди навчання на робочому місці.
Що Ірина Олешко пам'ятатиме про її візит до Фінляндії – це гарне та добре організоване життя і відчуття щастя. Водночас її турбувала психологічна стійкість українських педагогів і наявна підтримка, а також питання, як забезпечити їхній добробут у складних умовах.
Іван Холодько звернув увагу на те, наскільки спокійними й неквапливими є фіни – навіть у майстерні студенти працювали спокійно та зосереджено.
Тарас Дячун відзначив індивідуалізацію та гнучкість фінської професійної освіти, що дозволяє студентам навчатися у власному темпі. Він вважав, що це допомогло б знизити стрес українських здобувачів освіти, які звикли до жорсткого розкладу.
Мирослава Діка наголосила, що її студенти приходять із реформованої базової школи, і висловила сподівання, що реформи поширяться й на подальшу освіту. Новий закон про професійну освіту вже частково наближає українську систему до європейської та відповідає потребам часу.
Автори: Турун Еклунд та Галина Бондарук
Bridge2Skills – це проєкт, спрямований на розвиток системи професійної освіти в Україні. Він координується Фінським національним агентством з питань освіти, і його метою є розширення розуміння європейської професійної освіти та підготовки в Україні та розвиток української системи відповідно до європейської освітньої політики і рекомендацій. Проєкт фінансується Міністерством закордонних справ Фінляндії. Підготовка та підвищення кваліфікації педагогів, а також навчальні візити до Фінляндії організовуються у співпраці з Університетом прикладних наук Гяме (HAMK) та Університетом прикладних наук Ювяскюля (JAMK).